Батьківські збори 

Тема. Традиції моєї родини – часточка сімейної педагогіки

Мета  Ознайомити батьків з умовами успішного виховання дітей у сім’ї.
Допомогти пізнати себе, виробити єдину лінію у сімейному вихованні.
Визначити, базуючись на особистому досвіді, реальний розподіл домашньої праці, особливості сімейних стосунків.

Форма заняття: тренінги

                                     Хід заняття

І. Вступ
Сьогодні ми з вами зібралися, щоб краще пізнати себе та своїх дітей,
Вчитель. ознайомитись з умовами успішного виховання у сім’ї, виробити єдину лінію у сімейному вихованні.

У цьому нам допоможуть різні завдання.

Мені подобається порівнювати дитину з водою. Це річка весела та стрімка, бурхлива, або ж глибока та повільна. Вона пливе собі, куди їй заманеться, рухається вільно та невимушено. Але рух кожної річки визначає її русло, ті береги, яких ми називаємо “ батьками ”. Вони, завжди ніби попереду, визначають основне спрямування її руху. Якщо батьки знають, як виховувати дитину, мають свої стійкі ціннісні настанови, розуміють, що є важливим для дитини, - то це береги міцні, надійні. Тоді і річка почувається захищеною та більш впевненою.
Де ви бачили такі береги, які б тиснули на річку чи змушували її плисти в інший бік? Річка пливе вільно у відповідності до своєї природи, але береги дещо скеровують її рух. Річка, яка не має берегів розтікається, поступово перетворюючись на болото. Так і дитина, яка не відчуває підтримки, розумного контролю з боку батьків не має життєвих орієнтирів, чіткого самоусвідомлення своїх справжніх бажань та потреб. Тому часто потрапляє під чужий вплив або тиск оточення.
Діти наслідують своїх батьків, вони ніби віддзеркалюють їхню поведінку, манери спілкування, але, головне, – засвоюють саме ті цінності, ті головні життєві принципи, які сповідують батьки. Тому помиляються ті батьки, які впевнені, що дитина буде робити так, „ як я говорю ”. Насправді, ж вона буде робити так, „ як я роблю ”. Тому батькам важливо бути послідовними у думках, переконаннях та діях

ІІ. Знайомство
Усі учасники тренінгу сідають у коло, кожен по черзі називає своє ім’я та говорить фразу, що починається зі слів: „ Мій знак гороскопу - ..., мені властиво...”

ІІІ. Прийняття правил роботи
Вчитель звертається до батьків із запитанням: „ Для чого у нашому житті існують різні правила?”
Після відповідей батьків він пропонує прийняти правила роботи групи, записані на плакаті „ Правила тренінгу”:

Добровільна участь у виконанні вправ і завдань
Говорити тільки про себе, свої переживання
Не критикувати, бути позитивним
Один говорить, усі – слухають
Обговорюють дію, а не особу

Учасники тренінгу обговорюють записані правила, складають їх останній варіант. Правила розміщують на видному місці і мають силу протягом усіх занять.

ІІІ. Очікування учасників
Учасникам роздають невеликі аркуші паперу у вигляді сердечок. Вчитель просить написати на них, чого саме батьки чекають від виховання дітей у школі. Після цього аркуші прикріплюються на плакаті із зображенням  родинного дерева.

ІV. Тест „ Методи родинного виховання ”

Мета: Визначити психологічну атмосферу в родині учня, намітити шляхи корегування родинного виховання дитини.
Вчитель пропонує батькам відповісти на 13 запитань, обравши варіант відповіді, який найбільш співпадає з їхньою думкою.

Запитання:

Чи можете ви :
1.    У будь-який момент зупинити всі свої справи й зайнятись дитиною?
2.    Порадитись з дитиною, незважаючи на її вік.
3.    Зізнатися дитині в помилці, припущеній стосовно неї?
4.    Вибачитися перед дитиною у випадку своєї неправоти?
5.    Володіти собою й зберігати самовладання, навіть якщо вчинок дитини вивів вас із себе?
6.    Поставити себе на місце дитини?
7.    Повірити хоча б на хвилину, що ви добра фея (прекрасний принц)?
8.    Розповісти дитині повчальний випадок зі свого дитинства, що показує вас у вигідному світлі?
9.    Завжди втримуватися від уживання слів і висловів, які можуть ранити дитину?
10.    Пообіцяти дитині виконати її бажання в обмін на її гарну поведінку?
11.    Виділити дитині один день, коли вона може робити, що бажає, поводитися, як хоче, і ні в що не втручатися?
12.    Не відреагувати, якщо ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або просто незаслужено скривдила іншу дитину?
13.    Устояти проти дитячих прохань і сліз, якщо ви впевнені, що це каприз, скороминуща примха?

Варіанти відповідей:
А – Можу й завжди
Б – Можу, але не завжди так
В – Не можу

Обробка отриманих результатів:
Підрахувати бали за наступною шкалою:
Варіант „А” – 3 бали;
Варіант „Б” – 2 бали;
Варіант „В” – 1 бал.

     Якщо ви набрали від 30 до 39 балів, виходить, дитина – найбільша цінність у вашому житті. Ви прагнете не тільки зрозуміти, але й пізнати її. Ставитеся до неї з повагою, дотримуєтесь найбільш прогресивних принципів виховання й постійної лінії поведінки. Інакше кажучи, ви дієте правильно й можете сподіватися на гарні результати.
     Сума від 16 до 30 балів: турбота про дитину – для вас питання першої важливості. Ви маєте здатності вихователя, але на практиці не завжди застосовуєте їх послідовно й цілеспрямовано. Часом, ви надто суворі, в інших випадках – надто м’які. Крім того, ви схильні до компромісів, які послаблюють виховний ефект. Вам належить серйозно замислитися над своїм підходом до виховання дитини.
     Кількість балів складає менше 16: це свідчить про те, що у вас серйозні проблеми з вихованням дитини. Вам бракує або знань, або бажання й прагнення зробити дитину особистістю, а можливо, й того, й іншого. Вам слід звернутися про допомогу до фахівців – педагогів та психологів, познайомитися з публікаціями з питань сімейного виховання.

V. Фотографія домашнього дня
Учасники тренінгу діляться на невеликі групи (вибираючи улюблений колір листівки).

Завдання:
1. Скласти фотографію домашнього дня .
2. Зробити підрахунки, скільки приблизно часу витрачає кожний член сім’ї
  на різні види домашньої праці і відпочинку.
3. Відповісти на питання:
 - Які враження від отриманих фотографій?
 - Що можна побачити на цих фото?
 - Як розподіляється час на виконання роботи між членами родини?
 - Що потрібно зробити, щоб розподіл праці між членами сім’ї був

Фотографія домашнього дня

Види роботи	Мама	Тато	Дитина
Підйом
Сніданок
Справи по господарству
Обід
Перевірка д/з (виконання )
Відпочинок
Спілкування у колі сім’ї
Вечеря
Перегляд телепередач
Затрачено часу

Вчитель.  Якось один чоловік повернувся пізно додому з роботи, як завжди втомлений і знервований та побачив, що на порозі його чекає п’ятирічний син.
- Тату, можна в тебе щось спитати?
- Звичайно, що сталося?
- Тату, а яка в тебе зарплатня?
- Це не твоя справа! - обурився батько. - І навіщо це тобі?
- Будь ласка, ну скажи, скільки ти отримуєш за годину?
- Ну, взагалі, 500. А що?
- Тату, - син подивився на нього знизу вверх дуже серйозними очима.
Тату, ти можеш мені позичити 300?
- Ти запитував лише для того, щоб я дав тобі грошей на якусь дурну іграшку? – закричав той. Негайно йди до себе в кімнату і лягай спати! Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшенно втомлююсь, а ти себе так поводиш. Малюк тихо пішов до себе в кімнату і закрив за собою двері.
А його батько продовжував стояти на порозі та обурюватися проханням сина: „ Та як він сміє питати мене про зарплатню, щоб потім попросити грошей?”
Згодом він заспокоївся і почав роздумувати: „ Може, йому й дійсно щось дуже важливе потрібно купити. Та грець з ними, з тими трьома сотнями, адже він у мене ще ні разу не просив грошей ”.
Коли батько зайшов у дитячу кімнату, його син уже був у ліжку.
- Ти не спиш, синку, - запитав батько.
- Ні, тату, - відповів хлопчик.
- Я, здається, тобі дуже грубо відповів, у мене був важкий день, просто зірвався. Пробач мені. Ось тримай гроші, які ти просив.
Хлопчик сів на ліжку та посміхнувся: « Ой, тату, дякую!» – радісно вигукнув він. Потім хлопчик заліз під подушку і дістав декілька зім’ятих банкнот. Його батько, побачивши, що в дитини вже є гроші, знову обурився. А малюк склав всі гроші разом, ретельно перерахував купюри і подивився на батька.
- Навіщо ти в мене просив грошей, якщо вони в тебе вже є? – пробурмотів той.
- Тому що в мене було недостатньо. Але тепер мені як раз вистачить, - відповів хлопчик. – Тату, тут рівно 500. Можна я куплю годину твого часу? Будь ласка, прийди завтра з роботи раніше. Я хочу, щоб ти  ЗІ  МНОЮ ПОБУВ 1 годину»

Вчитель. Я впевнена,  що після сьогоднішньої зустрічі останні слова ніколи не промовить ваша дитина.

                 Тренувальна вправа „ Як звертатися до дитини ”
1.А Говорите з жахом: „ Залиш! Не чіпай цей молоток! Це чоловіча справа!
В Говорите спокійно та доброзичливо: „О! Я бачу, ти хочеш забити цей цвях. Подивись, молоток треба тримати так, а цвях отак...”
2. А Дитина хоче допомогти Вам скласти пазли. Ви сердитеся, відкидаєте її руки і кажете: „ Залиш! Ти їх зіпсуєш! Якщо ти знищиш пазли, я буду змушена за них заплатити!!! Іди робити уроки!”
В Візьміть дитину за руку і скажіть рішучим тоном: „ Мені важливо, щоб ти ретельно намилила руки, помила і витерла їх насухо! Потім прийдеш і ми разом складемо пазли. Руки повинні бути чистими, бо ми маємо віддати пазли в ідеальному стані. ”
3. А Говорите зі стурбованістю у голосі: „ Почни, нарешті, вчити цей вірш. Ти ж знаєш, що ти слабша учениця і потребуєш більше часу на навчання!”
В Скажіть з радістю у голосі: А пам’ятаєш, як у минулому році ти боялася того довгого вірша Тараса Шевченка, але ж вивчила на таку гарну оцінку! Мужності! Вивчиш і зараз!”
4. А Кричите: „ Перестань його бити! Ти поводишся, як бандит! Що з тебе виросте!”
В Зловіть дитину за руку і скажіть рішучим тоном: „ Мені не подобається, що ти його б’єш! Битися не можна! Скажи брату словами, чого ти хочеш. Я вірю, що ти зможеш захистити себе у гідний спосіб!”
5. А Говорите жалісливим тоном: „ Синочку, чому ти такий лінивий! Ти ж такий здібний. Якби ти не був таким лінивим, то міг би добре вчитися. Я справді не знаю, в кого ти такий вдався!”
В Говорите рішуче, але доброзичливим і діловим тоном: „ Синочку, ти досить розумний та здібний для того, щоб осягнути це! Я чекаю рішучих змін у школі ”.
6. А Говорите незадоволено та з гнівом до дитини, яка не хоче виступати на публіці: „ Перестань боятися! Тут нічого боятися та соромитися! Ти вже велика, а поводишся, як мала дитина! Ну давай! Не бійся!”
В Говорите спокійним голосом із розумінням: „ Ти боїшся...? Ти напевно трохи засоромилась...? Розповідати вірш на публіці – це дуже складна справа навіть для справжніх акторів... Це називається хвилюванням. Але, напевно, ти скоро переможеш цей страх! Ти переконаєшся...”

 VІІ. Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь та дідусів
( Обговорення у групах)
 - Чи можна якусь із цих заповідей вважати головною? Чому?

.	Десять заповідей для батьків

1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не думай, що дитина – твоя, вона – божа.
3. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї робиш. Ти дав їй життя, як вона зможе віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той третьому. Це незворотній закон вдячності.
4. Не виміщай на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб, адже, що посієш, те й зійде.
5.Не стався до її проблем зверхньо .
6.Не принижуй!
7. Не муч себе, якщо не можеш чогось зробити для своєї дитини, муч – якщо можеш, і не робиш.
8. Пам’ятай, - перефразовуючи одну людину, що сказала про вітчизну, - для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
9. Вмій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, що б робили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою – нездібною, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею, радій, тому що дитина – це свято, яке поки з тобою. 

Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь та дідусів

1.    Дорогі, батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва стати і бути людиною.
2.    У моїх очах світ виглядає інакше, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли, чому кожен із нас у ньому має робити.

3.    Мої почуття ще недозрілі. Прошу, будьте чутливими до моїх потреб, не нарікайте на мене цілий день.
4.    Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.
5.    Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.
6.    Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашим очікуванням.
7.    Я вчуся у вас усього: слів, інтонації голосу, манери рухатися. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Тому навчіть мене, будь ласка, кращого.
8.    Пам’ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати один одному у цьому безмежному світі.
9.    Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.
Любі мої, я вас дуже-дуже люблю!!!
Вчитель. Дуже важливо, щоб уся родинна атмосфера, щоденний вплив сім’ї були спрямовані до тієї ж мети, що й виховання у школі. Єдина спрямованість виховання у сім’ї та школі, єдність поставлених до дитини вимог сприяють успішному розв’язанню спільних завдань виховання нашого майбутнього. Адже наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наші сльози, наша провина перед іншими людьми, перед державою.
Підсумки заняття. Вчитель разом з батькам обговорює усі види діяльності, визначає, чи здійснилися особисті очікування, пропонує батькам закінчити речення: „ Мені було..., тому, що...”
У  кінці заняття вчитель пропонує батькам вдома провести діагностику особливостей сімейних стосунків. Заповнивши анкету (додаток).
Відповіді на запитання анкети дають спочатку діти, а потім – батьки. І тоді порівнюється їх думка щодо взаємовідносин у сім’ї.